Об авторе

Алла Витвицкая. Украина, Винница

Опубликовано

Автор-участник конкурса «Душевная поэзия» — Алла Витвицкая.
По профессии экономист, стихи начинала писать еще в юности, но в зрелые годы пришло осознание, что поэзия — неотъемлемая часть души. Публикуется в интернете, в том числе на стихи.ру. Пишет и прозу. Рисует, фотографирует и сама читает свои стихи, что находит свое творческое отражение в лирических фильмах, которые выходят на её авторском канале в YouTube.

Выросла на живописном  Подолье с. Мартиновка, Жмеринского района, где закончила Мартиновскую средню школу І-ІІІ ступеней. Еще в школьные годы интересовалась  поэзией, тогда и реализовывались ее первые, несмелые попытки в написаннии стихов. Поступив на учебу в Национальный университет  пищевых технологий, г.Київ, а позже, учившись в Межрегиональной академии управления персоналом, она не оставляла своего хобби, в котором разнообразно открывался таинственный и разносторонний внутренний мир женщины.

С 2007 года автор  проживает в г. Винница. Она продолжает литературные поиски в решении таких простых и вместе с тем сложных вопросов, как смысл жизни, любовь, дружба, материнство…

В 2016 году  вышел в свет первый сборникстихов автора «Мереживо почуттів», в которой сплелись разнообразные эмоции и мысли, которые есть результатом творческих поисков истины. Позже, в 2018году напечатана вторая книга автора под названием «Друге дихання».

Конкурсные стихи:

Що для мене любов?
Научитесь дышать счастьем
Прости

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Прости

Опубликовано

Голосуйте за Аллу Витвицкую ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Прости мене, Господи, грішну…
Я часто була не права
Та, іноді, дуже поспішно
Кидала на вітер слова.
Спалахує стрімко, мов сіно,
Емоцій нестримних вогонь.
Ламала я через коліно
Й казала собі: Охолонь!
Без умисла злого і мстиви
Образила може когось…
Прости мені, Боже, мотиви,
І все, що поганим здалось…
Ми часто такі недолугі,
Буваєм байдужі з людьми.
В душі ж ми, мов діти, ми другі,
Ми ангели, часом, з крильми.
Пробач мені, Господи, тугу,
Що серце скувала моє,
Що час не знаходжу для друга,
Що інколи все дістає…
Що я не ціную ті миті,
Коли проростає трава,
Коли усі взуті і ситі
Й життя наше грішне трива…
Прости мені те, що сліпою
Буваю й душа промовчить,
Коли Ти говориш зі мною,
Крізь інших твій голос звучить.
Учи мене, Боже, терпінню,
І витримці, Боже, навчи.
Не дай з павутиною-лінню
Прожити в теплі, лежачи…
Хай серце моє від любові
Вистукує впевнено такт.
Хай будуть всі люди здорові,
Багатий душею й бідняк…
А ті, хто завжди поруч з нами,
Отримують часто не те:
Ми замість любові словами
Доводим у злості пусте…
Я гляну найперше у себе,
Дістану до самого дна…
Нікого винити не треба,
Ти сам собі мир і війна!
Направ, мов дитину, рукою,
Не хочу доріжок слизьких,
А дай мені просто спокою
За рідних моїх і близькИх…
Прости мене, Господи, прошу,
За марні й бездумні слова.
З нас кожен несе свою ношу…
Спасибі за те, що жива!

Алла Витвицкая

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Международный конкурс "Душевная поэзия"

Научитесь дышать счастьем

Опубликовано

Голосуйте за Аллу Витвицкую ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Научитесь дышать счастьем.
Видеть в каждом тепло и свет.
Нету чести , добра у власти,
Если веришь лишь в звон монет.
Не копите обид глубоких, 
Сбросьте смело весь груз с плечей.
И не ставьте проблемам сроки,
Не судите судьбы ничьей.
Научитесь дышать свободой,
Не купившись на чью-то лесть.
Наслаждайтесь плохой погодой,
И цените все то, что есть.
Говорите слова любимым,
Обнимите того, кто ждёт.
Не прельщайтесь желаньям мнимым,
Время быстро летит вперёд.
И надейтесь, прошу, надейтесь!
Вера силы душе даёт!
Над бедою чужой не смейтесь
И своим не ведите счёт.
Пусть пройдут времена лихие,
Жизнь не сцена, душа не тир.
Отганяйте все мысли злые,
Пусть в сердцах восцарится мир! 
Если вдруг ошибались прежде,
Вы согрейте теплом родных.
Научитесь дышать надеждой
И цените, любите их!



Алла Витвицкая

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Що для мене любов?

Опубликовано

Голосуйте за Аллу Витвицкую ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Що для мене любов? Це щоденна робота… 
Не красиві слова, що намистом впадуть.
Це взаємна повага, взаємна турбота,
Це основа життя, його ціль, його суть…

Що для мене любов? Це терпіння і сила,
Це, як вроджена мудрість й до неї шляхи.
Відчуття, коли маєш за спиною крила
І уміння не вбити у душу цвяхи.

Що для мене любов? Це мелодія й нота. 
Це химер божевілля, красивий танок. 
Це в потрібну хвилину ні пари із рота,
Боротьба егоїзму й життєвий урок.

Що для мене любов? Це ріка з берегами, 
Ми пливемо по ній в саморобних човнах. 
Це коли не ступаєш по душам ногами
І у вічі подивишся знов через страх.

Що для мене любов? Безкорисні дарунки, 
До людей милосердя і віра в добро. 
Це обійми, це дотики, це поцілунки
І навиворіть, настіж відкрите нутро.

Що для мене любов? Це коли ти спокійна, 
І цілком довіряєш людині себе,
А коли у душі йдуть запекліші війни, 
Він покаже знов небо тобі голубе.

Що для мене любов? Це лад із собою,
Це вогонь, це вода, це життя і це тлін. 
Це уміння схилитись мовчазно рабою
І піднятись, крізь силу і біль із колін.

Що для мене любов? Це себе віддавати
До останку, до краю разом, до межі, 
Та нікого насильно в душі не тримати,
Лише поруч іти крізь жита й спориші…

Що для мене любов? Це віра й надія,
Це свіча і молитва, це сонце в імлі,
Бо допоки вона у людині жевріє,
Доти хочеться жити на грішній землі!



Алла Витвицкая

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!