Об авторе

Галина Пігут. Україна, Дрогобич

Опубликовано

Автор-участник конкурса «Душевная поэзия» — Галина Пігут.
Приватний підприємець,заміжня.
Почала писати вірші у школі. З плином часу тематика змінювалася. Зараз в
основному вірші друкуються у християнських виданнях.

Конкурснi вiршi:

Прощальний політ
Рідний дім
Любов і Розлука

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Прощальний політ

Опубликовано

Голосуйте за Галину Пiгут ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



У храмі старому, десь там на горбочку,
Стоїть сива мати,вдивляючись в хрест.
За рідну дитину, за свого синочка
Молитву підносить вона до небес.

Благає, ридає, крізь сльози шепоче,
А серце ще більше щемить і щемить,
Та дзвін так нестримно й пророчо
Тишу у храмі стривожив на мить.

І серце забилось, душа розривалась,
Синок так далеко, синок на війні…
Навколішках мати слізьми заливалась,
Бо вже три доби йдуть запеклі бої.

І раптом метелик, розправивши крила,
Злетів, мов нізвідки, і сів на плече.
Не знала матуся, що в рідного сина
Із рани страшної давно кров тече.

Та серденько чуло, та серденько знало,
Щеміло, боліло,кричало навзрид.
Метеликом сина душа відлітала,
Прощальним у храмі його був політ.

Не плач, моя люба, додому вертаюсь,
Та більше обняти не зможу тебе,
Метеликом, чуєш, з тобою прощаюсь,
Пробач, моя рідна матусю, за все.

Галина Пiгут

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Рідний дім

Опубликовано

Голосуйте за Галину Пiгут ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Чарує осінь барвами п’янкими,
Калина похилилась на шляху,
Так затишно у мами на гостині,
Так солодко у батьковім саду.

Ніхто ніколи так нас не чекає,
Як рідний тато,сівши на поріг.
Радіє, тішиться, розповідає…
Я так люблю його щасливий сміх.

А сива мати з добрими очима
Під вишнею чекає у садку.
Обійме і пригорне щиро сина,
Ще й приголубить донечку свою.

А на прощання матінка старенька
Хрестить дітей і зронює сльозу,
Ночами Богу молиться рідненька
І все чекає нас на помістку.

А ми частенько все немаєм часу,
Десь біжимо,забувши про батьків,
А треба їм, щоб ми зібравшись разом,
Свою любов несли у рідний дім.

Галина Пiгут

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Любов і Розлука

Опубликовано

Голосуйте за Галину Пiгут ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Любов і Розлука гуляли у полі,
На зустріч їм пара ішла молода.
Розлука потерла холодні долоні,
-Не бути їм разом, -сказала вона.

-Стривай,не спіши,-Любов шепотіла,
-Дай підійти і торкнутися їх,
Ти потім роби усе, що хотіла,
А зараз не рухай сердець молодих.

І вітром легеньким Любов підлетіла,
Іскру запалила у світлих очах,
Вдихнула любов, дала свої крила
І тихо розвіялась десь в небесах.

Розлука сердилась,та було даремно,
Любов’ю наповнені юні серця.
-Вернуся пізніше до них я,напевно,
Хай вогник любові помало згаса.

Вернулась Розлука літнього ранку,
А в домі закоханих радісний сміх,
Дитя колихає матуся на ганку,
Подяку Розлука зустріла у них.

Минули роки, вже виросли діти
І знову Розлука у дім їх іде.
-Тепер розлучу, не будуть радіти…
Та марно усе, там Повага живе.

Завила Розлука, не в силах її
Повагу в родини забрати.
-Я ще повернусь,- лунало вночі,
-Не будете вічно кохати.

І якось осіннього теплого дня
Заглянула в шибку Розлука,
Там бабця старенька одна
Співа колискову онукам.

Зраділа Розлука і знов підійшла,
У очі бабусі дивилась,
А там… А там Пам’ять жила
Про Любов, що давно зародилась.

Галина Пiгут

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!