Об авторе

Iрина Iваненко. Україна, Гуляйполе

Опубликовано

Автор-участник конкурса «Душевная поэзия» — Iрина Iваненко.
Закінчила Бердянський педагогічний університет
Пишє з дитинства. Друкувалася в місцевих та обласних газетах, в альманахах «Великий Луг» (Запоріжжя,1992р), альманахах — «Думки романтика», «Колискова роду», «З Україною в серці» м Хмельницький.
Має поетичку збірку «Жіночий погляд на життя» (мЗапоріжжя, 2017р)

Конкурсные стихи:

Я як жінка, щось і зрозумію
Я сьогодні йшла по вулиці…
На долоню впала сніжинка…

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Я як жінка , щось і зрозумію

Опубликовано

Голосуйте за Iрину Iваненко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Я як жінка , щось і зрозумію
Я як жінка, щось я і стерплю.
Я стараюсь і я жити вмію
Злість свою на комусь і зіллю.
Промінці зігрівають обличчя
Вітерець в спину нам підвіва.
Між жінками завжди протиріччя
Але згода між нами бува.
Як захочем — слова є потрібні
Як захочем — кохання цвіте.
Давайте забудем звички хибні
Келих дружби піднімем за те.

Iрина Iваненко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Я сьогодні йшла по вулиці…

Опубликовано

Голосуйте за Iрину Iваненко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Я сьогодні йшла по вулиці
І всміхалися мені промінці.
Сніжинки, що до мене туляться,
Швидко тануть у моїй руці.
Їх ловлю — вони сперечаються
І зникають у долонях моїх.
За життя красуні змагаються
Сніг тихенько лягає й до ніг.
Морозець за щічки щіпається
Не боюсь його — це й кажу.
Він мені з небес посміхається
А я погляд у душі збережу.
Я сьогодні йшла по вулиці
Я тримала сніжинки у руці.
Посміхається сонце — не журиться
З поцілунком на моїй щоці.

Iрина Iваненко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

На долоню впала сніжинка…

Опубликовано

Голосуйте за Iрину Iваненко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



На долоню впала сніжинка
Така маленька і гарна така.
Мене звати просто Іринка
А у тебе є назва ??? І яка ???
І звідки ти й прилетіла ???
Питаю — і чому саме сюди ???
Ти мені на долоню сіла
А я не встигла сказати -йди !!!
Ти маленька сніжинка любові
Чи можливо ти краплинка води.
Але тиша панує в слові
Зачекай, чекай — не йди !!!
Я не встигла чогось сказати
І я не встигла її відпустить.
Буду вічно її тримати
Буду вічно її я любить.

Iрина Iваненко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!