Об авторе

Леся Гринцiв. Україна, Дрогобич

Опубликовано

Автор-участник конкурса «Душевная поэзия» — Леся Гринцiв.
Педагог. Має 3 виданних книжки з поезією та оповіданнями на різну тематику.

Конкурснi вiршi:
Притча про жiночi сльози
Україно, рідний краю
Притча про нерозділене кохання

Номинация «Зимняя рапсодия души»:

Світає…На обрії сіріє день…
Замела хурделиця…
Вечір зимовий напрочуд красивий…

[vifblike]

Номинация "Зимняя рапсодия души"

Світає…На обрії сіріє день.

Опубликовано

Голосуйте за Лесю Гринцiв ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Світає…На обрії сіріє день.
І люди,як мурашки метушаться.
Не помічають Богом даної краси,
Дерев,що інеєм іскряться.

І сонечка привітного не бачать.
Пташок, що позлітались до калини
Й шукають там собі поживи.
Бурульок, що звисають із дахів
І в парку, ще не втоптаних слідів.

І снігу, що виблискує на сонці…
Такий чарівний, той схід сонця!
Людино, зупинись на хвилю
І полюбуйся! Довкола так красиво!

Леся Гринцiв

Оценка конкурсного жюри: 8/10 (коэф. 5) — 40 баллов
Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

[vifblike]

Номинация "Зимняя рапсодия души"

Замела хурделиця…

Опубликовано

Голосуйте за Лесю Гринцiв ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Замела хурделиця
Снігом всі стежини,
Де колись ходили ми,
Мріяли й любили.

Заморозила зима
Наші сподівання,
Залишивши лиш одні
Спогади й зітхання.

Тільки парк нам нагадає,
Ті часи минувші
І дерева, що під снігом,
Гілочки пригнувші.

Все минуло, не вернути
Ті часи щасливі.
Але в пам’яті зостануть
Спогади красиві.

Леся Гринцiв

Оценка конкурсного жюри: 10/10 (коэф. 5) — 50 баллов
Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

[vifblike]

Номинация "Зимняя рапсодия души"

Вечір зимовий напрочуд красивий…

Опубликовано

Голосуйте за Лесю Гринцiв ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Вечір зимовий напрочуд красивий,
Ніби у казку попав ти.
Сніжинки білі, немов пір’їнки.
З вітром у танці кружляють.

Снігом укриті дороги навколо,
Все так прекрасно і загадково.
Місяць зійшов молодий і серпастий.
Зірок насипав немов діамантів.

У світлі зіро́к-сніг переливається.
Місяць у власному сяйві купається.
Довкола дерева, мов пухом укрились.
Пташки під стріху сховались- втомились.

Тиша довкола, морозець щипає,
Така краса, що серце проймає.
Лиш сніг під ногами скрипить.
Природа під ковдрою спить.

І ти зупинись, оглянись.
Забудь про турботи свої.
Красою природи любуйся,
Чудова зими кожна мить.

Леся Гринцiв

Оценка конкурсного жюри: 8/10 (коэф. 5) — 40 баллов
Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

[vifblike]

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Притча про жiночi сльози

Опубликовано

Голосуйте за Лесю Гринцiв ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Бог жінці сльози дарував
І ангел в нього запитав-
Для чого гарному створінню
З очей тектиме рідина?

Бог лиш до ангела всміхнувся,
Він стер сльозу і пояснив-
Коли нестерпно буде жити
Та стане помочі просити…

Коли біда,чи смуток у житті,
Тоді,щоб серце не спинилось,
Вона поплаче в самоті.
І легше стане на душі.

Із цього часу
Ллються в жінки сльози,
Як намистинки із очей.
Скільки землі вони зросили,
Скільки проплакано ночей…

Коли б зібрати їх разом,
То б нове море утворилось.
І ще б напевно залишилось…

Та рідко сльози ці солоні
Із радості течуть струмками.
Течуть за біль землі
І за страждання.

За людське горе
І за втрачене кохання.
І за невдало складене життя,
Тече в жінок гірка ріка-сльоза.

Леся Гринцiв

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

[vifblike]

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Україно, рідний краю

Опубликовано

Голосуйте за Лесю Гринцiв ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Україно, рідний краю,
Всім серцем я тебе кохаю!
Люблю світанки, й захід сонця.
Моря і гори, та ліси,
Сади, квітучі і гаї,
Де так щебечуть солов’ї.
Річки й струмочки,
Й чисте джерельце
Я Богу дякую за все.
За мову мою солов’їну,
За звичаї і за обряди,
За те, що українкою родилась.
З матусиним тепленьким молочком,
Любов у мені поселилась.
За те, що гарні в нас дівчата,
А парубочки, як  дубочки,
І діточки, як янголята…
Люблю всі українські свята.
Людей розумних й роботящих
І землю щедру і родючу.
За неї я віддам життя і душу.
І вірю я, що край мій
Буде процвітати,
Про славу України
Ще будуть в світі знати!

Леся Гринцiв

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

[vifblike]

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Притча про нерозділене кохання

Опубликовано

Голосуйте за Лесю Гринцiв ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Вітер гуляв собі вільно по полі.
Листя зривав із дерев він поволі.
Трави хилив він щосили додолу…
Все підкорялось його сильній волі.
Шукав собі вітер на кому спинитись,
Не захотів в самоті він журитись.
Аж поки не вгледів розквітлу троянду,
Що ледве трималась на тонкім стеблі.
До неї він здалека все приглядався,
Всім серцем у пізню красу закохався.
Танок він завів із опавших листків.
Грав різними їх кольорами.
Та ніжно троянду теплом обгортав,
І  слав їй палкі епіграми.
А квітка хиталась від вітра кохання
Зовсім не зважала на його стаждання.
Бо він їй не пара не має краси,
Ні ніжного трунку, ні чарів весни.
Боялась відверто квітка його.
-Чого це той вітер, сюди занесло.
Цвіла б ще…красою людей дивувала.
З любов»ю повіяв і квітка зів’яла.
А вітер журився, довкола крутися,
Все дмухав і грів він кохання своє.
Та квітка від цього ще більше марніла,
Пелюстки обсипала,стебла зігнула…
Вітер ще довго вив і страждав,
Аж поки під снігом її поховав.

Леся Гринцiв

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

[vifblike]