Об авторе

Людмила Степанишена. Україна, Немирів

Опубликовано

Автор-участник конкурса «Душевная поэзия» — Людмила Степанишена.
35 років. Проживає у м. Немирів Вінницької області. Здобула дві вищих освіти — педагогічну та економічну. Одружена, має двох дітей. Автор книг у двох частинах »Мої вірші для вашої душі».
«Поезія для мене — це ковток повітря, це ліки для душі, це моє життя.»

Конкурснi вiршi:

Сім’я — це терпіння й ласка…
Як би в житті тривожно не було…
Чого в житті я хочу? Небагато…

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Сім’я — це терпіння й ласка…

Опубликовано

Голосуйте за Людмилу Степанишену ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Сім’я — це терпіння й ласка,
Це шана до мами й тата,
Це на ніч чудова казка,
Обійми сестри чи брата.
Сім’я — це у гості внуки,
Це мудрі поради тата,
Це лагідні мами руки,
Це хата, на сміх багата.
Сім’я — це Різдво і Пасха,
Бабусин пиріг із сиром,
Це діда в життя підказка,
Це дім, що багатий миром.
Сім’я — це похід у гості,
Це вдома родину зібрати,
Це жити без гніву й злості,
Й що маєш, те цінувати!

Людмила Степанишена

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Як би в житті тривожно не було…

Опубликовано

Голосуйте за Людмилу Степанишену ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Як би в житті тривожно не було,
Які б уроки доля не давала,
Я дітям дякую за їх тепло,
Від їх обіймів завжди оживала!
Любов дітей — це стимул для життя,
Вони моя підтримка і розрада,
Без них немає мого майбуття,
Від них не знатиму ніколи зради.
Яких би доля не кидала пАсток,
Яка б біда не заглядала в душу,
Я знаю, що заради своїх діток
Я в цьому світі все стерпіти мушу!

Людмила Степанишена

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Чого в житті я хочу? Небагато…

Опубликовано

Голосуйте за Людмилу Степанишену ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Чого в житті я хочу? Небагато.
Аби здоров’я дав Господь мені,
Щоб радістю світилась моя хата,
Щоб горе залягло навік на дні.
Аби були щасливі мої діти,
Знайшли в житті призначення своє,
Щоб дарував коханий мені квіти,
Й любив мене такою, як я є.
Я хочу, щоб батьки сто років жили,
Щоб мир був на планеті і в сім’ї,
Щоб тим, що маєм — свято дорожили,
Щоб збулися мрії — ваші і мої.
Чого я хочу ще? Та більш нічого,
Мені не треба ще якісь дива —
Шепочу тихо кожен день до Бога
Ці заповітні і омріяні слова!

Людмила Степанишена

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!