Об авторе

Marie Ant. Українa, Заставна

Опубликовано

Автор-участник конкурса «Душевная поэзия» — Marie Ant.
Українка, журналіст газети «Голос краю», м.Заставна, Чернівецька обл.
Пишє вірші, в яких поетичними образами передає свої роздуми, особистісні пошуки гармонії, емоції та враження.

Конкурсные стихи:

Космiчне
Між
Акорди лiта

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Космiчне

Опубликовано

Голосуйте за Marie Ant ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



зігрілося сонце від серця-горіха.
орбітами марно блукають зірки.
ніч вкрала у днини хвилинок півміха…
Всевишній фіксує свіженькі гріхи,

штампує з-під листя мінорні мотиви,
на потім лишає мовчанки пакет,
виписує долі — трагічні й щасливі —
то трилер, то драму, то світлий сонет…

чи хтось би помітив сузір’я любові
в осінньому небі від Марса навхрест?
чи хтось би зловив оцей вечір на слові,
щоб ангел довіри нарешті воскрес?

у відповідь — тиша. пливе надвечір’я.
згорає у ватрі останнє тепло…
Всевишній дрімає. втішають сузір’я.
ще гоїться серце — лікує крило.

Marie Ant

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Між

Опубликовано

Голосуйте за Marie Ant ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



на межі між вереснем і жовтнем
плаче мовчки втомлена трава.
їй думки від холоду пожовкли,
і вітри заплутують слова…

на межі жертовної зневіри
пнеться в космос незгасимий дим.
знов ковтають спокій чорні діри.
і старіє Місяць молодим.

на межі гібридної розради
йдуть дощі і топляться роки,
а брехня — гіркий різновид правди,
вириває віри сторінки…

Marie Ant

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Акорди лiта

Опубликовано

Голосуйте за Marie Ant ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Торішнє листя виросло травою.
Йому приснились висота і птиці.
Обрало сонце з древнього сувою
тепла і ласки фото жовтолиці.

Люб’язний серпень… Літечко додолу…
Торішнє листя… Спогади розмиті…
Трава шепоче мудрість сивочолу
і відчайдушно хоче всіх навчити.

Впадуть печалі і втечуть у грози —
громами зручно викричати відчай.
Життя гортає енний томик прози.
Щось корегує совість, ніби слідчий.

Достиглий спокій проситься у кошик.
У чорнобривцях — полудень. Дрімота…
Шукає небо сіль землі наосліп…
Торішнє листя — на розмови квота…

Акорди літа: спека, кава, тиша…
Лелека в серці висоту колише…

Marie Ant

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!