Об авторе

Наталiя Бороденко. Україна, Тараканів

Опубликовано

Автор-участник конкурса «Душевная поэзия» — Наталiя Бороденко.
Народилася в с.Тараканів Дубенського району Рівненської області 03 липня 1969 року. Вища педагогічна освіта, закінчила Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім.С.Дем»янчука (м.Рівне) в 2006 році. Вчитель німецької мови та початкових класів. Має 10-тирічний досвід роботи сільським головою Тараканівської сільської ради. Входить у ТОП-5 креативних художників України. Учасниця багатьох Всеукраїнських фестивалів та конкурсів поезії у м.Чернігові, м.Івано-Франківську, м.Червонограді, м.Виноградові, м.Мукачево, м.Соснівка Львівської області та ін. Друкувалася в журналах, зокрема, «Слово жінки» м.Київ, поетичних збірках та альманахах.

Конкурснi вiршi:

А ти почни свій день з молитви…
Як ляже сніг…
Наодинці з дощем, вічним запахом неба

Номинация «Зимняя рапсодия души»:

Спасибі за хиткі секунди
Ти сам мене зробив такою…
Звучит мелодия чарующим рассветом…

Номинация "Зимняя рапсодия души"

Спасибі за хиткі секунди

Опубликовано

Голосуйте за Наталію Бороденко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Спасибі за хиткі секунди,
За шепіт виспраглих ночей,
Що нешліфованим корундом
Зостався в глибині очей.
За вічну містику чутливу,
За все, що мало б мати шанс,
За те, що просто ощасливив,
За сміх, за гріх, за резонанс.
Моя ти крихто, в день голодний,
Назад немає вороття,
Насправді маєм лиш сьогодні,
Все решта — просто забуття..
Саморозп’яттям став наш спогад,
Самотерзанням сподівань,
І платонічно — ніжний погляд
В корунді незітерта грань.
Кайдани на крилі бажання,
Метелик понад болем крил,
Не знали ми, що то востаннє,
І кожен недоговорив…
У Бога, значить, інші плани,
Без сліз, без слів, німим плачем
Він закарбовує мембрани
В серцях невистиглим свинцем.
Спасибі за хиткі секунди,
Дощі за вікнами й жалі,
Щось поза гранями корунду,
Губами пишеться на склі…

Наталія Бороденко

Оценка конкурсного жюри: 8/10 (коэф 5) — 40 баллов
Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Номинация "Зимняя рапсодия души"

Ти сам мене зробив такою…

Опубликовано

Голосуйте за Наталію Бороденко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Ти сам мене зробив такою,
З роси, з води, і з джерела,
Ти напоїв мене любов’ю,
Якої досі не пила…
Спинивши слово поцілунком,
Зомлів сам з доторку руки
Душа шукала порятунку,
Та я — не я, і ти — не ти.
Шалений вітер квіти студив,
Весняний дощ пил підіймав,
А губи все шукали губи,
І не любити — сил нема!
Замкнуло в грудях від обіймів,
Гори все полум’ям, гори!!!
Коханий, милий, такий рідний,
В блаженстві пристрасті — замри!
Без крил до неба я злітаю,
Природа серця — стук коліс,
Себе, як птах, я відчуваю,
І вже ні дихання, ні сліз…
Нехай тримає місяць ночі,
Нехай на голову йде сніг,
Те, як люблю я, скажуть очі,
А те, як хочу, — не для всіх.

Наталія Бороденко

Оценка конкурсного жюри: 8/10 (коэф 5) — 40 баллов
Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Номинация "Зимняя рапсодия души"

Звучит мелодия чарующим рассветом…

Опубликовано

Голосуйте за Наталію Бороденко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Звучит мелодия чарующим рассветом,
Холодным зимним лучиком зари,
Приятным неразгаданным секретом
От новой жизни, очарованной любви…

Звучит мелодия таинственным ответом,
Где звезды все задумали пари,
Где ты целуешь тело из букетов,
И где глаза – ночные фонари.

Твои объятья горячее солнца,
Зима и стужа вовсе нипочем,
Снежинки медлят в ожиданьи танца,
Мы не стесняемся, не прячемся, зачем?..

Пусть ледяная сказка нежно тает,
Пусть жизнь идет, как Рождество, на бал,
Мы знаем, — скоро мир узнает,
Огонь любви сильнее всех начал!

Наталія Бороденко

Оценка конкурсного жюри: 9/10 (коэф 5) — 45 баллов
Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

А ти почни свій день з молитви…

Опубликовано

Голосуйте за Наталiю Бороденко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



А ти почни свій день з молитви,
Душею, серцем чи устами,
Щоб кожне слово повторити
На вік, що взяв початок з мами.
Нехай проста ця мова Божа,
Як запах вранішньої кави,
Віра в Єдиного — поможе!
З колін підняти нелукавих.
Завжди про все немає часу ,
Зв»язок із Вищим не зблизька,
Відкрий душі своєї засув,
Почуй той голос здалека.
Ніхто не каже — ходи в церкву,
Ніхто не скаже про «молись»,
А ти зроби собі перерву,
І просто в небо подивись…

Наталiя Бороденко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Як ляже сніг…

Опубликовано

Голосуйте за Наталiю Бороденко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Як ляже сніг…

відкриєш двері,
У завтра…

вчора вже нема,
На чистім аркуші

… папері…
Зітреш всю пам»ять

жартома.
В очах калюж

побачиш зорі,
Доля

минуле омине,
Удосвіта…

в душі соборі…
Ти заплануєш

неземне…
Найвищу ставку

зроблять дати,
Не радість

— виграти війну,
Її не варто

починати,
Щоб зберегти

собі ціну.
Самотнє серце

не лякає,
Зміниться світ,

як ляже сніг,
Перша тропа

усіх чекає,
Не всі готові

в перший слід…
Візьми в дорогу

«не боятись»,
Хай пише Бог

твоє ессе,
Цей новий день

— він має статись,
Змінити зараз можна все!

Наталiя Бороденко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Наодинці з дощем, вічним запахом неба

Опубликовано

Голосуйте за Наталiю Бороденко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Наодинці з дощем, вічним запахом неба,
Листопадовий щем гонить зайві думки,
Де немає гріхів, тільки досвід на стеблах,
І нема чужих слів, що течуть, як струмки.
Твоя книга давно сто раз писана Богом,
Там усе, що дано, не вернути назад,
І життя без прикрас, й чорно-біла дорога,
І закрита фіранка з очима у сад.
Зупини себе сам, де ніхто не гукає,
Серед світла й світил віднайди свою суть,
Посміхнися зорі, хай вона не зникає,
А знайде більше сил осявати красу.
Дай собі гарний час, не рахуй ти хвилини,
Тримай вогник в очах і ясним буде зір,
А Господь в небесах трохи перепочине,
І не візьмуть чорнила твій білий папір.

Наталiя Бороденко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!