Об авторе

Світлана Камишна-Терещенко. Україна, Чернігiв

Опубликовано

Автор-участник конкурса «Душевная поэзия» — Світлана Камишна-Терещенко.
Народилася в Чернігові 08.02.60 року. Вчитель за фахом. Працює в реабілітаційному центрі м. Чернігова. Учні особливі, але незвичайні, бо мають проблеми зі слухом. Займається суспільною роботою. Член великої Міжнародної жіночої організації Soroptimist International. 2014-2016 була Президентом Чернігівського жіночого клубу SI. Має почесне звання «Жінка року 2016». Поет, прозаїк. Вірші пише все життя, прозу почала два роки потому, й нещодавно вийшла її книжка «Таємниці жіночої душі». Це оповідання, невеличкі есе, а друга частина йде під назвою «Відверта розмова на двох» Де вона пише своє бачення до законів Всесвіту.
«Неймовірно люблю життя, людей, оточуючий світ, своїх учнів, роблю все, щоб він став кращим.»

Конкурснi вiршi:

Я в осінь упаду
Я не люблю, але любити мушу
Любов долає все

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Любов долає все

Опубликовано

Голосуйте за Свiтлану Камишну-Терещенко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Як легко загубитися в роках,
Як важко половинку ту знайти,
Утримати її в своїх руках,
І з нею по життю затим пройти.
Як складно пронести отой баланс,
Щоб не зламати кращих почуттів,
У кожного в житті такий є шанс,
Та забагато гострих тих кутів.
Як важко пробачати і любить,
Випробувань життєвих що ідуть,
В гармонії не легко завжди жить,
Нажаль, проблеми ті не обійдуть.
І все-таки любов долає все!
Кохаючи пробачити потрібно,
Над прірвою лише любов несе,
Вона насправді Янголу подібна!

Свiтлана Камишна-Терещенко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Я не люблю, але любити мушу

Опубликовано

Голосуйте за Свiтлану Камишну-Терещенко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Я не терплю коли нас ображають,
Коли нас б’ють і глумляться під час.
Я не люблю що нами потурають,
Нехай життя розсудить нас і час.

Я не боюсь хто заздрять нам відверто,
Величністю принижує сповна,
І хай кричать нахабно, навіть вперто,
То їхня, а не наша в тім вина.

Не нам судить чужі насправді вчинки,
І кожному дається вибір свій,
Ми люди всі, а не якісь личинки,
Аналізуємо щодня потік подій.

Шкода лиш тих, хто є завжди вразливим,
Зневіреним іде у небуття.
В добро хто вірить, той завжди щасливий,
І для таких даються відкриття.

Я не люблю, але любити мушу!
І хай нелегко, але сила в тім,
Я поглядів своїх уже незрушу,
Тож бути чесним в собі, слід усім!

Свiтлана Камишна-Терещенко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!

Международный конкурс "Душевная поэзия"

Я в осінь упаду

Опубликовано

Голосуйте за Свiтлану Камишну-Терещенко ⬇️ и оставляйте свои комментарии!



Я в осінь упаду де лист осінній,
Злітаючи танцює дивний вальс,
Запутаюсь у сонячнім промінні,
І позабуду про свій вік і час.
Я упаду на позолоту листя,
На ковдру, що покрилася земля.
На небі хмари пір’ям розпливлися.
І зеленіють, лише тополя.
Осінньої нап’юся прохолоди,
Наче ковток холодної води,
Сп’янію від краси і насолоди,
Моя ти осінь, ось твої плоди.
Все відчуваю шкірою своєю,
Все яскравіше стало ніж колись,
Сестрою осінь стала ти моєю,
Теплом своїм до мене притулись…\

Свiтлана Камишна-Терещенко

Голосуйте за наших конкурсантов ⬇️ и оставляйте свои комментарии!